A A A K K K
для людей із порушенням зору
Яськівська сільська територіальна громада
Одеська область, Одеський район

Головне управління ДПС в Одеській області інформує

Дата: 17.01.2024 14:16
Кількість переглядів: 45

Декларування доходів громадян у 2024 році

 

З початку 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та для зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи»  дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Слід зазначити, що протягом 2023 року подали декларації в електронній формі через електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» 55,6 відс. громадян з загальної кількості громадян, які декларували доходи.

Граничні строки подання декларації:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадянидо 01 травня року, наступного за звітним;

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу декларації, встановлені розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс). До таких випадків відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

 

Суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні застосовувати РРО та/або ПРРО

 

ДПС у черговий раз звертає увагу, що законність здійснення діяльності з перевезення пасажирів, зокрема таксі, постійно аналізується податковою службою. Протидія нелегальному ринку надання оплатних послуг з перевезення пасажирів та приховування результатів діяльності в пріоритеті задач податкової служби.

ДПС наголошує, що здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів можливе лише за умови державної реєстрації суб’єктом господарювання із зазначенням відповідного виду діяльності та отримання відповідної ліцензії.

Також слід зазначити, що лише за рахунок максимально ефективної кампанії з припинення ведення господарської діяльності незареєстрованими суб’єктами господарювання може бути досягнуто значний економічний ефект, створено належні та рівні конкурентні умови для легального бізнесу та забезпечено належні надходження до бюджету.

Окремо звертаємо увагу платників податків щодо необхідності дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, суб’єкти господарювання при наданні послуг таксі повинні обов’язково застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні розрахунків в салоні автотранспортного засобу надавати споживачам послуг відповідні розрахункові документи.

Так, лише з початку січня 2024 року ДПС здійснено контрольно-перевірочні заходи щодо суб’єктів господарювання та фізичних осіб, які надавали послуги з перевезення пасажирів за допомогою таксі, за результатами яких встановлено факти здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичними особами, без отримання відповідної ліцензії, та відповідно проведення розрахунків без застосування РРО/ПРРО.

Зазначена інформація розміщена на сайтах територіальних органів ДПС за посиланнями:

https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/744532.html;

https://kr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/741531.html;

https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/741388.html;

https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/739851.html;

https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/742475.html  та оновлюється по мірі вжиття заходів.

За результатами перевірок на порушників складено протоколи про адміністративні правопорушення на підставі статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, з метою попередження настання негативних наслідків у майбутньому Державна податкова служба України наголошує на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства України.

 

Щодо використання земельної ділянки після закінчення терміну дії договору оренди, якщо новий договір на стадії переоформлення

 

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами, далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України (із змінами, далі – ЗКУ).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами)).

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126 прим. 1 ЗКУ).

Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора