Дії суб’єкта господарювання якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що при зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

З метою інформування платників податків з питань впровадження ПРРО ДПС створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація, пов’язана із таким впровадженням, а також про посадових осіб ДПС, які супроводжують цей напрям роботи. 

Яка сума ПДФО позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, вказується у рядку 15 розд. ІІІ декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що  Відповідно до абзацу першого п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 177.19 ст. 177 ПКУ сума податку на доходи фізичних осіб в частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями передбачає заповнення окремого додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь» (далі – додаток МПЗ).

Згідно з підпунктами 2, 3 та 9 прим. 1 п. 5 розд. ІІІ Інструкції в Декларації у розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» вказується:

у рядку 14 – сума позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Значення цього рядка дорівнює значенню графи 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ;

у рядку 15 – сума податку на доходи фізичних осіб позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок), відмінним від податкової адреси платника податку;

у рядку 20.3 – сума податку на доходи фізичних осіб у вигляді МПЗ, що підлягає сплаті фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, за результатами звітного (податкового) року. Розраховується як додатне значення різниці між значеннями рядка 14 та рядка 15.

Головне управління ДПС в Одеській області

тел.: (048) 705-60-18

Головне управління ДПС в Одеській області

тел.: (048) 705-60-18

Щодо отримання податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Яким чином можуть отримати податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичні особи, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована російською федерацією територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України?

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацами першим – шостим п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в Електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим п. 42.4 ст. 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Форма заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».

Отже, фізичним особам, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована російською федерацією територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, для отримання ППР про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно подати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. При цьому, ППР будуть надсилатися контролюючими органами в Електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Дії суб'єкта господарювання, у разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що у разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:

- якщо несправність пов’язана  з порушенням роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;

- якщо виявлена несправність (пошкодження) самого пристрою - слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J/F 1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (за ідентифікатором форми J/F 1316605) з позначкою про відновлення роботи;

- якщо пристрій викрадено/втрачено, - слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація викраденого/втраченого ПРРО скасовується. Для відновлення проведення розрахункових операцій необхідно зареєструвати новий ПРРО, якому у встановленому порядку буде присвоєно фіскальний номер. 

Які мають бути дії суб’єкта господарювання при відключенні світла в господарській одиниці, коли неможлива робота на комп’ютері з ПРРО?

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером ДПС.

Порядок застосування ПРРО в режимі офлайн встановлено розділом V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 5 Закону у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України. Отже, згідно з пунктом 6 Порядку № 317 порядок застосування ПРРО в режимі офлайн, визначений розділом V Порядку № 317, не розповсюджується на розрахункові операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Створення та редагування ставок податків для різних товарів в ПРРО

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що керування ставками податків і зборів здійснюється у довіднику «Ставки податків і зборів», який відображається у вигляді таблиці із зазначенням параметрів ставок:

«Код» – порядковий номер запису у довіднику, значення повинно бути унікальним для кожного запису довідника;      «Назва податку/збору» – назва податку («ПДВ», «Акцизний податок»); 

«Ставка» – відсоткове значення податку;

«Літера» – літерне значення податку. Для ставок податків певна літера може бути присвоєна лише один раз. Дублювання літер у кількох записах довідника не допускається.

Відсоткове та літерне значення податку, встановлене для певної номенклатурної позиції, відображається в розрахунковому документі.

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє.

Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Чи є платником земельного податку юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво?

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до ст.cт. 269, 270 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) платниками земельного податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тобто, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), юридична особа не використовує у господарській діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Роз’яснення щодо порядку застосування рішень органів місцевого самоврядування, військових/військово-цивільних адміністрацій, прийнятих в умовах дії воєнного стану

В умовах дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі – воєнний стан), справляння окремих податків здійснюється за особливим порядком.

Рішення сільських, селищних, міських рад (далі – органи місцевого самоврядування), військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів (далі – Рішення) є однією з підстав для застосування особливостей оподаткування платою за землю, податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  під час дії воєнного стану в Україні.  

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування, Рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (далі – органи виконавчої влади) у порядку, передбаченому Кодексом для органів місцевого самоврядування.

Загальний порядок прийняття та застосування Рішень визначений пунктом 12.3, підпунктом 12.3.4 пункту 12.3, підпунктом 12.4.3 пункту 12.4, пунктом 12.5 статті 12 Кодексу, згідно з якими  рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків, набирає чинності з початку бюджетного періоду.  

Водночас підпунктом 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень органів місцевого самоврядування/виконавчої влади щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».

Отже, на підставі підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу всі прийняті органами місцевого самоврядування/виконавчої влади Рішення набирають чинності відповідно до вимог частини п’ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Плата за землю (земельний податок та/або орендна плата).

Рішення, прийняте на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами (далі – Рішення)

Вимоги до Рішень, визначені підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Кодексу:

у Рішенні обов’язково зазначаються кадастрові номери всіх земельних ділянок, щодо яких прийнято Рішення;

Рішення може прийматися на період не більше ніж до кінця поточного календарного року, в якому було подано заяву платника податків;

наявність відповідних заяв платників податків.

Зазначені Рішення є умовою для звільнення від сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати):

1) за земельні ділянки, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Для таких земельних ділянок період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) (підпункт 283.1.9  пункту 283.1 статті 283, пункт 283¹.2 статті 283¹, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією,  затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, зі змінами (далі – наказ № 309).  

Нарахування плати за землю за вказані земельні ділянки відновлюється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Звертаємо увагу, що в частині земельного податку, крім наявності Рішення, підставою для ненарахування є дані Державного земельного кадастру (пункт 283¹.2 статті 283¹ Кодексу).

Отже, якщо органом місцевого самоврядування/виконавчої влади прийнято Рішення щодо конкретної земельної ділянки, яка була зазначена у заяві про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, але у Державному земельному кадастрі щодо такої земельної ділянки відсутня інформація про її забруднення, то у такому разі підстав для застосування норм підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункту 283¹.2 статті 283¹ Кодексу немає;

2)  за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Для таких земельних ділянок ненарахування плати за землю починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття органом місцевого самоврядування/виконавчої влади Рішення (пункт 283.2 статті 283, пункт 283¹.3 статті 283¹, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Закінчується період, протягом якого не нараховується плата за землю, в останнє число місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:

- або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

- або дата скасування відповідного Рішення;

- або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності;

- або визнання земельної ділянки придатною для використання.

Щодо земельного податку, то пункт 283¹.3 статті 283¹ Кодексу визначає, що підставою для його ненарахування є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 Кодексу, а саме: інформація, що надається органами місцевого самоврядування/виконавчої влади до контролюючих органів про прийняті Рішення.

Така інформація надається у порядку та за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 «Про затвердження Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами».

Водночас цим же пунктом 283¹.3 статті 283¹ Кодексу передбачено, що у разі подання платником податку до контролюючого органу Рішень відповідного органу місцевого самоврядування/виконавчої влади, інформація про які відсутня у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування земельного податку до отримання контролюючим органом відповідних даних Державного земельного кадастру здійснюється  на підставі відомостей, наданих платником податків.

Аналогічна норма міститься у пункті 288.8 статті 288 Кодексу щодо орендної плати (абзац шостий): у разі подання платником орендної плати до контролюючого органу Рішення відповідного органу місцевого самоврядування/виконавчої влади нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від органу місцевого самоврядування/виконавчої влади щодо прийнятих Рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

Відображення у Податковій декларації

Форма Податкової декларації з плати за землю затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18 лютого 2022 року № 83) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 вересня 2023 року № 520.

Підстави, визначені Кодексом для звільнення від оподаткування в умовах дії воєнного стану, не є податковими пільгами.

Якщо всі земельні ділянки суб’єкта господарювання, що знаходяться на території певної територіальної громади, підпадають під дію зазначених вище норм Кодексу за наявності відповідних Рішень, то по таких земельних ділянках не потрібно надавати податкові декларації. 

У разі необхідності зазначення у податковій декларації з плати за землю зменшених сум податкових зобов’язань (наприклад, у разі надання уточнюючої податкової декларації), у рядку 8 «Доповнення до Податкової декларації» має зазначатися інформація щодо Рішення/Рішень.

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок)

Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу за об’єкти житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхні частки, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, Податок не нараховується та не сплачується на підставі Рішення.

Рішення приймається органами місцевого самоврядування/виконавчої влади на підставі наданого їм права:

встановлювати ставки Податку у розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

звільняти від сплати Податку.

З урахуванням підпункту 69.34 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу Рішення набирають чинності відповідно до частини 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. 

Відображення у Податковій декларації

Форма Податкової декларації з Податку затверджена наказом Міністерства фінансів України  від 10 квітня 2015 року № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 26 вересня 2023 року № 519.

Підстави, визначені Кодексом для звільнення від оподаткування в умовах дії воєнного стану, не є податковими пільгами.

Якщо Рішенням змінено ставки Податку або звільнено від його справляння вже після надання суб’єктом господарювання звітної Податкової декларації з Податку, то у графах 24-27 додатка 1 або графах 23-26 додатка 2 до Податкової декларації зазначається розмір квартального авансового внеску за відповідний квартал, обрахований з урахуванням зміни ставки (пропорційне кількості днів дії старої та нової ставок Податку).

Обов’язковим до заповнення є рядок 8 Податкової декларації з Податку із зазначенням інформації щодо Рішення/Рішень як підстави для зменшення податкових зобов’язань.

Якщо всі об’єкти нерухомого майна суб’єкта господарювання, що знаходяться на території певної територіальної громади, підпадають під дію Рішення органу місцевого самоврядування/виконавчої влади цієї територіальної громади, яким такі об’єкти нерухомого майна звільнені від сплати Податку або встановлена 0 ставка Податку, то по таких об’єктах нерухомого майна не потрібно надавати Податкову декларацію з Податку.

Рішення, прийняті на  підставі рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення

З 16 березня 2024 року згідно з Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесені зміни до пункту 12.3 статті 12 Кодексу, звільнення від оподаткування може бути запроваджено Рішенням про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, прийнятим на підставі рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення. 

Доводимо до відома, що відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу цивільного захисту України рішення про проведення евакуації можуть приймати, зокрема:

на державному рівні – Кабінет Міністрів України;

на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.