Інформація Південного міжрегіонального управління Держпраці
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
ОДЕЩИНА: Як звернення до інспектора праці дозволило працівниці з інвалідністю відстояти своє право на працю.
Світлана (імʼя змінено), особа з інвалідністю II групи, працівниця одного з підприємств критичної інфраструктури, звернулася до головного державного інспектора відділу з питань праці та зайнятості населення управління інспекційної діяльності в Одеський області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з проханням допомогти з наступного питання.
Жінка тривалий час перебувала на лікарняному та отримала другу групу інвалідності. ЇЇ цікавило питання в якому статусі правовідносин вона перебуває з підприємством, так як в облікових документах напроти її прізвища стоїть позначка «нез’ясовані обставини»?
З метою недопущення порушення трудових прав Світлани, як працівниці з інвалідністю, головним державним інспектором проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з керівництвом підприємства.
Під час інформаційного заходу було з’ясовано, що Світлана перебуває у трудових відносинах з підприємством, але у зв’язку з відсутністю обсягу роботи за її посадою та її відмови працювати на інших ділянках вона довготривалий час перебуває у статусі "неявка на роботу з нез’ясованих причин".
Інспектором праці наголошено керівництву підприємства на неприпустимість будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від стану здоров’я чи інвалідності.
Одночасно, звернуто увагу, що не допускається звільнення за ініціативою адміністрації чи переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи або в інших установлених законом випадках стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Також поінформовано, що за бажанням працівника з інвалідністю, йому може встановлюватися режим неповного робочого дня.
За результатами інформаційно-роз’яснювальної роботи керівник підприємства переглянув своє рішення та запевнив, що у разі надання Світланою згоди на роботу на умовах неповного (4-годинного) робочого дня, вона буде залучена до виконання своїх посадових обов’язків.
Згодом, згідно інформації від підприємства, Світлана погодилася на роботу на умовах неповного робочого дня та наразі вже працює на своєму робочому місці з певним обсягом функціональних обов’язків.
Так, завдяки втручанню інспектора праці конституційні права Світлани на працю захищено!
Скорочена тривалість робочого тижня для медичних працівників
Категорії працівники які мають право на скорочену тривалість робочого часу (тижня) згідно Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163 (далі — Перелік), на підставі результатів атестації робочого місця за умовами праці.
Відповідно до пункту 9 Порядку застосування зазначеного вище Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2001 № 122, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Згідно з внесеними змінами постановою КМУ «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 30 червня 2023 р. № 660 атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Підтвердження цього права працівникові можливе тільки при віднесенні його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим в Мін'юсті 06.05.2014 за № 472/25249 (набрав чинності від 30.05.2014), шкідливі умови праці це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.
Віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах здійснюється на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Для виробництв, робіт, професій та посад, в яких у Списках № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено показники умов праці, атестацію проводять саме за цими показниками (Методичні рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені 01.09.1992 Міністром праці України (постанова № 41) та Головним державним санітарним лікарем України).
Наприклад, для працівників установ охорони здоров'я та соціального захисту населення у Списках, а також у зазначеному вище Переліку, зокрема, передбачено показник «безпосереднє обслуговування хворих», який не піддається дослідженню.
Це відповідає і вимогам вказаної Гігієнічної класифікації праці, у якій визначено, що особливий характер праці це роботи, які виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я.
Згідно з Додатком 3 до Гігієнічної класифікації праці, умови праці працівників в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних установах і підрозділах відносять до відповідного класу без проведення досліджень, наприклад до ступеня 3.3 - умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інфекційних хвороб (або мають контакт з хворими), а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів.
Отже, враховуючи особливий характер праці медичних працівників установ охорони здоров'я, вважаємо при проведенні атестації робочих місць в цих установах може застосуватись Інструкція, затверджена заступником Головного державного експерта з умов праці України та заступником Головного державного санітарного лікаря України (лист Мінпраці від 05.05.95 № 06-1544 і МОЗ від 17.05.95 № 5.05.08-370), згідно з якою атестація відповідних робочих місць проводиться комісійно, без проведення санітарно-гігієнічних досліджень, у тому числі і для визначення права відповідних працівників на скорочену тривалість робочого тижня.
Також інформуємо, що результати атестації, проведеної до введення воєнного стану в Україні, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
Державна служба України з питань праці
У Дніпропетровській області стався нещасний випадок: під час усунення аварії в каналізаційній камері слюсар аварійно-відновлювальних робіт раптово відчув погіршення стану здоров’я, знепритомнів і впав на дно камери, отримавши травми.
Обставини інциденту з’ясовує спеціальна комісія.
Щоб запобігти подібним випадкам, необхідно:
оформлювати наряд-допуск на виконання робіт у замкнених просторах із зазначенням усіх заходів безпеки;
проводити аналіз повітряного середовища перед початком робіт на наявність і концентрацію небезпечних газів та достатність кисню;
забезпечувати примусову вентиляцію камери перед спуском працівників та під час виконання робіт;
призначати відповідальну особу для спостереження зверху та підтримання постійного зв’язку з працівником у камері;
використовувати засоби індивідуального захисту — страхувальну систему, газоаналізатор, ізолювальний дихальний апарат тощо;
здійснювати постійний контроль за станом повітряного середовища під час виконання робіт;
дотримуватися інструкцій і технологічних карт під час проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Пам’ятайте: навіть короткочасне перебування у непровітреній камері може бути смертельно небезпечним.
Безпека починається з контролю повітряного середовища та належної організації робіт!
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо безпечного виконання робіт у замкнутому просторі доступні за посиланням:
https://www.pratsia.in.ua/pdf/zamknutyi_prostir.pdf
